Ш

1.                                 

Школа для дитини - це другий дім, у ньому мають панувати добрий настрій, життєрадісна атмосфера, душевність між учителем та учнями.

1. 
   
    /  У сучасних умовах гуманізації й демократизації навчального процесу, як ніколи актуальні дидактичні заповіді В.Сухомлинського. У книзі «Сто порад учителю» він писав: «Немає абстрактного учня. Мистецтво й майстерність навчання і виховання полягає в тому, щоб розкривати  сили й можливості кожної дитини, дати їй радість успіху в розумової праці….»
       Розвивати творчі здібності можна по-різному.
                   Мої задачі, як педагога це:
   -        Визначати психолого – педагогічні особливості  дітей з творчими здібностями;
   -        Управляти процесами творчого пошуку, йдучи від простого до складного;
   -        Створювати  ситуації, що сприяють творчій активності та спрямованості учнів;
   -        Розвивати уяву, асоціативне мислення, здатність розуміти закономірність;
   -        Розвивати прагнення постійно вдосконалюватися;
   -        Створювати «ситуації успіху»;
   -        Впроваджувати інноваційні методи навчання та здоров’язберігаючі технології.
   
   
           Природа щедро наділила кожну здорову дитину можливостями розвиватися, потрібно лише знати, як реалізувати ці можливості, і тоді кожен здоровий малюк зможе піднятися на найбільші висоти творчої діяльності.
   
   
    /   А щоб дитина була здоровою, їй хотілося працювати, творити, фантазувати, отримувати невеликі успіхи треба допомогти їй бути здоровою.
   Тому велика оздоровча робота проходить в гімназії, адже ми школа – культури здоров’я.
   
   
     /      В класі обов’язково: ранкові зустрічі (це психологічний стан дитини), ранкова зарядка, а також використання «Скриньки поганого настрою». На уроках фізкультхвилинки, рухливі перерви, спортивні секції, оздоровчі прогулянки, свята: День здоров’я, День Сім’ї, спартакіада. Не забуваємо про сольові мішечки для правильної постави, каштанові аплікатори. На уроках мови завдання  оздоровчого напрямку,на математиці задачі. А також музикотерапія, казко терапія, ігротерапія, ароматерапія та багато іншого.
   
   
    /      У творчому пошуку вчитель завжди
                             впевнено йде до своєї мети:
                             Розуму вчить, відкриває світи
                             Прагне здоров’я дітей зберегти.
   
   
    / Кожна дитина – неповторна індивідуальність. Тому у кожній дитині є свої здібності до різних видів творчості.
          
                                    Існують різні види творчості учнів:
   -        Образотворча
   -        Навчальна
   -        Наукова
   -        Технічна
   -        Літературна
   -        Управлінська
   -        Музична 
   
   
    /      А моїм особливо важливим завданням є – допомогти кожному учневі знайти себе в житті, пробудити чи розвинути в дитині те творче зернятко, яке є в кожному, бо закладене там природою.
   
   
               Освітня галузь «Мова і література» Державного стандарту полягає у функціональному підході до шкільного мовного курсу, який передбачає співвідношення мовної теорії та мовленнєвої практики.
   
   
            Один із чотирьох видів мовленнєвої діяльності – це читання.
   
   
            У початковій школі навчальний предмет «Читання» - багатофункціональний. У процесі вивчення здійснюється мовленнєвий, літературний, інтелектуальний розвиток школярів, виховується дитяча особистість.
          
         /      Вміємо читати – вміємо пізнавати.
            Пам’яткою для вчителя є настанови В.Сухомлинського: «Навчіть у початкових класах всіх дітей читати так, щоб вони вміли читаючи думати й думаючи читати».
          
   
   
             Але йде час….. та сучасні діти вимагають від нас нового, ще невідомого.
      Народна мудрість говорить: «Не навчайте дітей так, як навчали Вас. Вони народились в інший час». Тому я маю розглядати кожного учня, як окрему особистість з її поглядами, переконаннями, почуттями.
           
     /слайд 23/   Формування творчої особистості засобами художньої літератури (тобто на уроках читання) насамперед передбачає:
   -        Систематичне розв’язування на уроці різноманітних творчих завдань;
   -        Урахування вікових особливостей учнів;
   -        Залучення до роботи на уроці всіх учнів;
   -        Використання різних засобів, підходів до учня;
   -        Проблемний підхід до вивчення творів
   
   
            Читання – самостійне плавання в морі знань і завдання кожного з нас полягає в тому, щоб кожен вихованець зазнав щастя цього плавання, почувався сміливцем, який  опинився віч – на – віч із безмежним морем людської мудрості.
            А щоб плавання було цікавим і корисним я використовую на уроках читання інноваційні технології.
            В навчально – виховному процесі ефективно використовувати такі інноваційні технології:
   -        Розвивальне навчання;
   -        Проектне навчання;
   -        Інтерактивні технологій.         
             У своїй роботі я користуюся методиками, які формують творчу, мислячу особистість дитини, організовую радісне навчання без примусу, розвиваю в них стійкий інтерес до знань.
           Навчання учнів будую в такій послідовності:
                                   
        /        Цікаво       →     знаю         →   вмію
           Саме ж навчання прагну зробити не простішим, а зрозумілішим              
   
   
   Однак розумію, що процес навчання — це не без­перервна радість. Не все може бути цікавим у на­вчанні. Наслідуючи К.Д.Ушинського, вважаю за потрібне "привчити дитину робити не тільки те, що її цікавить, а й те, що не цікавить, робити заради приємності виконати свій обов'язок".
   Намагаюся будувати уроки так, щоб кожен учень почувався дослідником, який самостійно здо­буває знання, мав змогу зіставляти, порівнювати, шукати і знаходити істину, доводити висунуті гіпо­тези під час спілкування зі своїми однокласниками та з учителем.
        Такий підхід до процесу навчання й виховання дітей сприяє розвитку їхніх творчих задатків, який забезпечується інтерактивними методами навчання, як
   —акваріум
   —мікрофон
   —«мозковий штурм»
   —робота в парах,
   —у малих і великих групах
   —дерево рішень
   —імітаційні ігри, ділові ігри,
   —розігрування ситуації за ролями
   —дискусія,
   —дебати
            Результативність творчого процесу зумовлюється   його організацією.
   
   
   Під час уроків читання на всіх етапах використовую творчі завдан­ня. Так, на етапі сприймання художнього твору — це завдання-настанови.
   Виконання будь-якої творчої роботи закінчую аналізом та оцінюванням, що потребує від учнів вия­ву критичності й незалежності суджень, проблемного бачення інших творчих властивостей. Найчастіше ви­користовую взаємоаналіз і взаємооцінювання, у про­цесі яких кожен розвивається і як читач, і як творець.
        На уроках читання використовую стратегії, які значною мірою стимулюють розвиток творчих здібностей дітей. Зокрема, літературні ігри, кросворди, складання віршів, скоромовок, загадок, а також шаради, анаграми, вікторини спри­яють розвитку дивергентного мислення (швидкості, гнучкості, точності, оригінальності). Найбільше діти полюбляють виготовляти книжки – малятка на різні теми. Творчі здібності стимулюю також за допомогою активізації фантазії, уяви школярів.
        Навчити дітей відчувати мелодійність рідного слова, красу навколишньої природи, тонкощів людських стосун­ків, посіяти добро в дитячі душі, заохо­чувати дітей у їх фантазіях, ставати на місце будь-яких живих створінь, щоб навчитись відчувати чужу радість і чу­жий біль,— це одне з завдань уроків у початкових класах. В. О. Сухомлинський в одному зі своїх звернень пи­сав: «Умій відчувати поряд із собою людину, вмій розуміти її душу, бачити в її очах складний духовний світ -— ра­дість, горе, біду, нещастя. Думай і від­чувай, як твої вчинки можуть відбити­ся на душевному стані іншої людини». Ці слова видатного педагога стали моїм девізом у роботі з дітьми.
                  Я  намагаюся плекати паро­стки духовності, відкривати і розвивати творчі здібності дітей. Щоб виконати ці завдання, необхідно дітей перекону­вати, що вони — найбільше багатство країни, що вже зараз вони виконують відповідальне державне завдання — збагачують себе знаннями. Необхід­но довести дітям, що дорослі вірять у їх здібності та завжди готові допомог­ти і підтримати кожну особистість.
          На уроках я розвиваю здатності до фантазування, перевтілення; вчу елементарної акторської справи; нама­гаюсь розвинути навички віршоскладання. Звичайно, не обов'язково мої учні в майбутньому стануть поетами. Але якщо краса чистої, дитячої душі виллється на папері поетичними ряд­ками, то це буде підсумком моєї робо­ти в навчанні та вихованні. Це озна­чатиме, що людина починає вчитись володіти рідним словом, і в її душі утверджуються ідеали добра.
           Вчу дітей співчувати, співпережива­ти, а отже, ті зернини доброти і мило­сердя, які я намагаюсь посіяти в їхніх душах, нарешті проростуть...
   
   
    /    Успіхами моєї роботи я можу пишатися. Половина класу  спробували свої здібності у різних конкурсах. І я дуже рада, що мої учні мають змогу реалізуватися в тій чи іншій діяль­ності, розкрити свої здібності, виявити й показати найменші досягнення та успіхи.
           І, врешті-решт, систематичне вико­ристання творчих  завдань у навчально-виховному процесі до­поможе розвинути в кожного учня гнучкість мислення, навчити кож­ну дитину логічно розмірковувати, нестандартно розв'язувати пробле­му, не зубрити, а думати, самостійно робити висновки, пропонувати ори­гінальні рішення.
          А для мене розвиток творчих здібностей учнів — це можливість помандрувати у світ кожної дитини через її розповіді, малюнки, казки, вірші. Це можливість познайоми­тися із захопленнями, найзаповітнішими мріями дітей. Це відкриття дитячого Я — собі, ровесникам і самій дитині. Це вихід на особистість дитини.
            Суспільству майбутнього потрібні люди з актуальними знаннями, гнучкістю і критичністю мислення, творчою ініціативою. Працюючи над проблемою, я намагалася, щоб мої діти були, у майбутньому, самостійними, компетентними людьми, які не чекатимуть вказівок щодо кожної дрібниці, а  візьмуть відповідальність на себе, доведуть розпочату справу до кінця.  Адже вони сучасні діти!   
   
   
     /слайд 29/